1. Пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку

/Files/images/260px_taras_shevchenko_monument_kharkiv_.jpg Монумент Тарасу Шевченку розташований в середмісті Харкова — у Саду імені Т. Г. Шевченка, при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської. Пам'ятник органічно пов'язаний з оточуючим парковим пейзажем та міським архітектурним ансамблем. Цей монумент вважається одним з найкращих пам'ятників Тарасові Шевченку в світі. Автори пам'ятника — радянський скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Монумент було урочисто відкрито 24 березня 1935 року. Художній стиль монумента можна визначити як соцреалізм і сталінське бароко, тоді як трактування особистості Тараса Шевченка так само є радянським — як ідейного борця за щастя простого люду, поета-революціонера. Загальна висота монумента — понад 16 метрів., статуї Тараса Шевченка — 5,5 метрів.

2. Фонтан-альтанка «Дзеркальний струмінь»

/Files/images/250px_kharkiv_symbol_02.jpg Фонтан розташований майже у правильному квадраті між вулицями Сумською, Совнаркомівською, Скрипника та Чернишевського.У 1946—47 роки там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь» (або «Скляна струмина»). Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк.Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а 1970-ті його замінили на гранітний.Улітку 2007 року до 60-ліття Скляного струменю було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром .

3. Свято-Благовіщенський собор

/Files/images/270px_kharkov002.jpg Перша дерев'яна церква в ім'я Благовіщення Пресвятої Богородиці заснована близько 1655 р.В 1789-у був закладений новий кам'яний однокупольний храм у стилі раннього класицизму за проектом Петра Ярославського, освячений 8 вересня 1794 р.2 жовтня 1888 року поруч зі старим храмом, який діяв під час дванадцятирічного будівництва, відбулось урочисте закладання нової церкви. За дорученням будівельного комітету проект був розроблений архітектором Харківського технологічного інституту професором Михайлом Ловцовим членом Благовіщенського приходу.Церква була закінчена і освячена в 1901 році. Тоді ж знесено старий храм.У 1993 р. в соборі були розташовані мощі священномученика Олександра (Петровського) харківського архієпископа, репресованого в 1938 р.У липні 1996 р. новий сталевий хрест був погнутий сильним вітром. У червні 1997 р. відновлений хрест разом з верхньою частиною бані було знищено пожежею, що виникла у верхній частині підкупольного приміщення при проведенні зварювальних робіт. Після ремонту купола висота дзвіниці збільшилася.У 2007–2008 роках навколо храму влаштована нова огорожа, яка підкреслила його монументальність.

4. Собор Покрова Пресвятої Богородиці

/Files/images/250px_pokrovski_sobor.jpg Парафіяльний православний храм в Харкові, Харківської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці.Собор — є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів.Кам'яна будівля Покровського собору була побудована козаками в 1689-му замість дерев'яної Покровської церкви У 1732-му на дзвіниці встановили дзвін вагою 1,6 тонни.У 1920-ті собор був закритий і незабаром став руйнуватися.У 1950-х була зроблена спроба його косметичного ремонту.У 1992 році храм разом з архітектурним комплексом Свято-Покровського монастиря передали Українській православній церкві Московського патріархату.Покровський собор — цінна пам'ятка української архітектури другої половини XVII століття.Архітектура цього храму має свої витоки у народному зодчестві України.Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор нагадує три свічки, які стоять у ряд. Три його вежі розділені від самої землі, звужуються догори та гармонійно об'єднані у єдине ціле. До центральної восьмикутної вежі (8,5х10 м) зі сходу примикає п'ятигранний вівтар (4х6 м), а із заходу — бабинець (6х5 м). Висота середньої, найвищої частини, від землі до хреста становить 45 м.Собор побудовано у два поверхи: знизу — зимній, теплий, храм, зверху — літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Перший ярус оточено відкритою аркадою, на якій на рівні підлоги верхнього храму побудовано обхід-гульбище. Фасади собору багато прикаршені налічниками, напівколонами, карнизами. Монументальному вигляду храму відповідає вишукана краса та стрункість інтер'єру.

5. Держпром (Будинок Державної промисловості)

/Files/images/004.jpg Перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи (до 1991 року — пл. Дзержинського).Висота будівлі Держпрому 63 м (до 2001 року висота становила 68 м, через демонтування труби висота зменшилась на 5 м). Разом з першою телевежею, встановленою в 1954 році, становить 108 метрів.Корисна площа приміщень Держпрому становить 60 000 м², площа ділянки забудови 10760 м².Об'єм Держпрому 347 000 м³. Матеріал споруди — монолітний залізобетон. Витрачено 1 315 вагонів цементу, 9 000 тонн металу, 3 700 вагонів граніту і 40 000 м² скла. У будівлі 4 500 віконних отворів, площа зовнішнього скління — 17 гектарів.Між трьома великими корпусами проходять вулиці Анрі Барбюса і Ромена Роллана. Довжина мостових переходів над вулицями — 26 м.В хмарочосі працюють 12 ліфтів, які були виготовлені на «Московському заводі під'ємно-транспортних конструкцій», ліфти підіймали вагу в 700 кілограм і рухались зі швидкістю 0,65 м/с.Архітектор Сергій Серафимов, Самуїл Кравець, Марк Фельгер.Інженер-будівельник Павло Роттерт.Забудовник Економічна рада УРСР.

6. Будинок зі шпилем

/Files/images/1007636.jpg Це житловий будинок в самому центрі Харкова, побудований у стилі «сталінського ампіру». Будинок займає цілий квартал на площі Конституції, який обмежений безпосередньо самої площею, провулком Короленка, Московським проспектом і Вірменським провулком. Сучасна площа Конституції в часи війни досить сильно постраждала.Будівництво будівлі початок Харківський турбінний завод для своїх співробітників ще в 1950 році. Проект споруди був розроблений архітектором П. Арешкіним. У 1954 році була завершена головна семиповерхова частину будинку з одинадцятиповерховому вежею, увінчаною шпилем. Цей шпиль власне і дав загальну назву споруді. У 1967 році було закінчено будівництво дев’ятиповерхового крила будівлі з боку Вірменського провулка з поштовим відділенням. Це крило будувалося в період боротьби «з архітектурними надмірностями» під керівництвом М. Хрущова, а тому воно абсолютно безлико в архітектурному плані. У свій час будинок мав ще одну неофіційну назву — це «Книжковий світ», за однойменним магазину, який в 1950-1990 роки займав два перші поверхи будинку на площі Конституції.У роки незалежності України площа магазину поступово скорочувалася, і в 2010 році його повністю ліквідували.

7.Успенський собор або Собор Успіння Пресвятої Богородиці

/Files/images/ус1.jpg Будівля найдавнішого православного храму Харкова,пам'ятка архітектури національного значення. Знаходиться у центрі міста.Собор заснований у середині XVIIст., а сучасна будівля зведена у 1771–1777 роках за кошти духовенства і харків'ян. Дзвіниця собору— Олександрівська— побудована у XIXст. на честь перемоги у війні зНаполеоном, має висоту 89,5м. На час зведення була однією із найвищих уРосійській імперії, тепер— одна із найвищих вУкраїні.[3][4]Тільки у 2006 році в Харкові були побудовані більш високі споруди— два житлових будинки висотою 91 і 95 метрів. Як кафедральний собор Харківської єпархії РПЦ він діяв до 1930 року. За радянської влади собор закрили, після цього у приміщенні храму діяли різноманітні державні установи, складські приміщення. У 1984 у соборі був встановлений орган, по теперішній час тут діє Будинок органної і камерної музики з двома заламиХарківської філармонії. З 1990 року були поновлені богослужіння. Наразі вирішується питання про повну передачу будівлі соборуХарківській єпархії УПЦ (МП).

Кiлькiсть переглядiв: 2305